Вчителям, батькам,
учням
Категорії розділу
Документація [3]
Сценарії свят [36]
Батькам [19]
Учням [7]
Класному керівнику [31]
Вчителю [35]
Крилаті вислови [22]
Різне [33]
Притчі [10]
Всезнайка [34]
Вітання з святом [8]
Вхід на сайт
Гість

Повідомлення:

Група:
Гості
Час:09:55

Гість, ми раді вас бачити.
Будь ласка зареєструйтесь або авторизуйтесь!
Логін:
Пароль:
Переклад сайту
Выбрать язык / Choose language:
Ukranian
English
French
German
Japanese
Italian
Portuguese
Spanish
Danish
Chinese
Korean
Arabic
Czech
Estonian
Belarusian
Latvian
Greek
Finnish
Serbian
Bulgarian
Turkish
...
Пошук
Готуємось до ЗНО
Наша кнопка
 Вчителям, батькам, учням… .

Код кнопки:

Сайт на карті
Locations of visitors to this page
Цей день в історії
Міні чат
Енциклопедії
Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Опитування

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
П`ятниця, 29.03.2024, 09:55
Головна » Статті » Сценарії свят

Новорічні вірші.
Новорічні вірші. Українські вірші про зиму 
 
  Вірші про зиму  
  "Зимові свята" (Максим Рильський)
Вже перший сніг кружляє над землею.
І тихо падає. Уже вода
Замерзла на озерах.Опада
Останнє листя і яснить алею.
Останній сніг, там бурий, там блакитний,
Іще лежить в окопах і ярах,
Ще в пам"яті метелиць білий жах,
Ще сонце спить,

* * *
"З вікна" (Василь Симоненко)
Синиця в шибку вдарила крильми.
Годинник став.Сіріють німо стіни.
Над сизим смутком ранньої зими
Принишкли хмари, мов копиці сіна.

Пливе печаль. Біліють смолоскипи
Грайливо пофарбованих ялин - 
Вони стоять, немов у червні липи,
Забрівши в сивий і густий полин.

Полин снігів повзе до видноколу,
Лоскоче обрій запахом гірким.
Лапаті, білі і колючі бджоли
Неквапно кружеляють понад ним... 

* * *
"З Новим роком!" (І.Франко) 
З Новим роком, браття милі, 
В новім щастю, в новій силі 
Радісно вітаю вас 
І бажаю, щоб в здоров”ю, 
В мирі, з братньою любов”ю, 
Відтепер ішов нам час. 
Щирій праці Бог поможе! 
Дай вам Боже все, що гоже! 

* * *
Іван Франко
Сипле, сипле, сипле сніг.
З неба сірої безодні, 
Міріадами летять
Ті метелики холодні.

Одностайні, мов жура,
Зимні, мов лихая доля,
Присипають все життя,
Всю красу лугів і поля.

Білий килим забуття,
Одубіння, отупіння
Все покрив, стискає все
До найглибшого коріння.

Сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає. 

* * *
"Зимою" (Богдан Лепкий)
Сипле, сипле сніг,
Криє переліг,
Білим килимом лягає
Аж під наш поріг.
Легкий білий пух,
Наче той кожух,
Криє землю, щоб не знала
Стужі й завірюх.
Тишина кругом.
Спи спокійним сном,
Заки збудешся весною
З рутяним вінком. 

* * *
"Снігурі" (Олександр Олесь)
Звідкіль налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі...
Де взялась весела зграя,
Жарогрудні снігурі.

Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки...
На горах мак рожевий
Так заквітчує грядки.

Нагло враз табун крилатий
Небезпечне щось зачув.
Вгору знявся, й дуб гіллястий
В кущ троянди обернувсь.

Що хвилина - і, як в казці,
Враз осипались квітками
І за вітром над снігами
Полетіли снігурі. 

* * *
Микола Вінгановський
Лягла зима, і білі солов"ї
Затьохкали холодними вустами.
В холодні землі взулися гаї.
І стали біля неба як стояли.

Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,
Сорока з глоду водить небо оком,
І вітер пише вітрові листа,
Сорочим оком пише білобоко,

Що гай з землі дивився і стояв,
Що солов"ї маліли, як морельки,
А Київ, мов скажений, цілував
В степах село чиєсь, чуже, маленьке.

Що я з тобою ще одні сніги
Зимує на щасті, як на листі.
Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.
І пам"ять наша - мак в колисці. 

* * *
Ліна Костенко
Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
їй , певно, сняться повні жмені груш.

Їй сняться хмари і липневі грози,
Чиясь душа, прозора, при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.

Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.

І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння чорне де-не-де,
Все згадує себе в свою найкращу пору.
І стежка, по якій вже тільки сніг іде... 

* * *
"З Новим Роком" (Іван Франко)
З Новим роком, браття милі, 
В новім щастю, в новій силі 
Радісно вітаю вас 
І бажаю, щоб в здоров”ю, 
В мирі, з братньою любов”ю, 
Відтепер ішов нам час. 
Щирій праці Бог поможе! 
Дай вам Боже все, що гоже! 

* * *
"Першій сніг" (Платон Воронько)
Голуби злетілися біленьки, 
Мабуть хтось їм хліба накришив, - 
То вночі пройшов сніжок легенький 
І усе довкіл запорошив. 
Не спурхне сніжок цей голубами, 
Як весінне сонце припече, 
Він струмком зів”ється між горбами 
І в далеке море утече.

* * *
"Ялинка" (О.Олесь)
Раз я взувся в чобітки, 
Одягнувся в кожушинку, 
Сам запрігся в саночки 
І поїхав по ялинку. 

Ледве я зрубати встиг, 
Ледве став ялинку брати, 
А на мене зайчик – плиг! 
Став ялинку віднімати. 

Я-сюди, а він – туди... 
„Не віддам, - кричить, - нізащо! 
Ти ялинку посади, 
А тоді рубай, ледащо! 

Не пущу, і не проси! 
І цяцьками можно гратись: 
Порубаєте ліси – 
Ніде буде і сховатись. 

А у лісі срізь вовки, 
І ведміді, і лисиці, 
І ворони, і граки, 
І розбійниці-синиці”. 

Страшно стало... „Ой, пусти! 
Не держи мене за поли! 
Бідний зайчику, прости, - 
Я не буду більш ніколи!” 

Низько, низько я зігнувсь, 
І ще нижче скинув шапку... 
Зайчик весело всміхнувсь 
І подав сіреньку лапку. 

* * *
"Зимова пісенька" (Л.Глібов)
Зимонько-снігурочко, 
Наша білогрудочко, 
Не верти хвостом, 
А труси тихесенько, 
Рівненько, гладесенько 
Срібненьким сніжком! 
Ми повибігаємо, 
Снігу накачаємо 
Купу за садком, 
Бабу здоровенную, 
. Уночі страшенную, 
Зліпимо гуртом. 
Зробим очі чорнії, 
Рот і ніс червонії – 
Буде, як мара! 
День і ніч стоятиме 
З нашого двора. 
Гляне ясне сонечко 
В весняне віконечко – 
Бабу припече, 
Де й мороз той дінеться, 
Геть від баби кинеться, 
З ляку утече! 
   
  Вірші про сніг  
  "Першій сніг" (Г.Бойко) 
Сніг пухнастий, 
Наче вата, 
Аж по ньому жаль ступати, - 
Білий, чистий сніг. 

* * *
"Веселий сніг" (Оксана Санатович) 
Падав сніг, 
Падав сніг – 
Для усіх, усіх, усіх, 
І дорослих і малих, 
І вселих і сумних. 
Всім, хто гордо носа ніс, 
Він тихцем сідав на ніс. 
А роззяв, як на сміх, 
Залетів до рота сніг. 
Вереді за комір вліз 
І довів його до сліз. 
А веселі грали в сніжки – 
Сніг сідав їм на усмішки 
І сміявся з усіма: 
- Ой, зима, зима, зима! 

* * *
"Сніг іде" (М.Познанська) 
Тихо, тихо сніг іде, 
Білий сніг, лапатий, 
Ми у двір скоріш підем, 
Візьмемо лопати. 
Ми прокинем зранку 
Стежку біля ганку, 
Вийде мама з хати 
І почне питати: 
- Хто ж це так доріжку 
Вміє прокидати? 

* * *
"Із сніжком ми дружимо" (В.Кленц) 
Там, де поле, там, де луг, 
Ходить завірюха, 
Сипле сніг із рукавів 
І морозить вуха. 
Щоки полум”ям горять, 
Та біжать малята, 
Щоб везти із гірки сміх 
На своїх санчатах. 
Ти, вітриську, зупинись, 
Йди із нами гратись, 
На санчатах цілий день 
Будемо кататись. 

* * *
"Сніжинки" (С.Кузьменко) 
Пролітають біленьки сніжинки 
І сріблясто на сонці блищать. 
Мамо, мамо, чому я сніжинки 
Не умію ніяк упіймать? 
Вже здається, що ніби й спіймаю, 
А відкрию долоню: нема! 
Лиш водичка з долоні стікає. 
Лиш водичка в долоні сама. 
Каже мама здивовано доні: 
- А чи знаєшь, чому це так є? 
Бо у тебе тепленька лодоня, 
А сніжок від тепла розтає. 
І помислила доня хвилинку, 
Рукавичку наділа свою. 
- Мамо, - каже, - тепер я сніжинку 
Вже напевно, напевно, зловлю! 

* * *
"Сипле сніг" (І.Франко) 
Сипле, сипле, сипле сніг. 
Мов метелики сріблисті, 
Сніжинки біленькі, чисті 
Тихо стеляться до ніг. 
Сипле, сипле, сипле сніг. 
Сипле, сипле, сипле сніг. 
Тихо, легко і спроквола 
Покриває все довкола, 
Ні стежок, ані доріг...
Сипле, сипле, сипле сніг. 
Сипле, сипле, сипле сніг. 
Все присипав – доли, гори, 
Вже ввесь світ – мов біле море, 
Біле море без доріг. 
Сипле, сипле, сипле сніг. 
   
  Вірші про ялинку  
  "Ялинка" (Петро Сінгаївський) 
Дей поділись заметілі 
Із морозами й вітрами, 
Лиш тумани сніжно-білі 
Ходять-бродять вечорами.
Понад лугом, понад ланом, 
Біля тину, біля хати... 
А ялинка за туманом – 
Як ведмедик волохатий. 
Ніби вибігла із гаю 
Й зупинилась на узгір”ї – 
І чекає-виглядає, 
Чи не йдуть за нею звірі. 

* * *
"Моя ялиночка" (Катерина Перелісна) 
Ялиночко зеленая, 
Ялиночко моя! 
Яка ж бо ти гарнесенька, 
Яка ж бо ти мала! 
Тебе я навіть ручками 
Навколо обійму 
І з гілочки Снігуроньку 
Погратися візьму. 
Не гнівайся, ялиночко!
Я тільки лиш на мить! 
Я хочу ту Снігуроньку 
Колядки научить! 

* * *
"Наша ялинка" (Н.Забіла) 
За вікном летять сніжинки 
І сідають на вікні. 
Ми танцюєм круг ялинки 
І співаємо пісні. 

* * *
"На ялинку" (А.Музичук) 
Білим полем, через ліс, 
З пагорка в долинку 
Дід Мороз гостинці ніс 
Діткам на ялинку. 

* * *
"Пісня про ялинку" (І.Нехода) 
Цвіте, горить, красується 
Ялинка лісова.... 
Стрибає сірий заїнько 
І пісеньку співа: 
- Ялинка, ялинка 
У лісі росла, 
Ти щастя і радість 
Усім принесла. 

* * *
"На гостину просимо" (Г.Алексєєва) 
У вогнях ялиночка 
В новорічний час, 
На гілках ялиночки 
Тисячі прикрас. 

* * *
"Ялинка" (О.Олесь) 
Раз я взувся в чобітки, 
Одягнувся в кожушинку, 
Сам запрігся в саночки 
І поїхав по ялинку. 

Ледве я зрубати встиг, 
Ледве став ялинку брати, 
А на мене зайчик – плиг! 
Став ялинку віднімати. 

Я-сюди, а він – туди... 
„Не віддам, - кричить, - нізащо! 
Ти ялинку посади, 
А тоді рубай, ледащо! 

Не пущу, і не проси! 
І цяцьками можно гратись: 
Порубаєте ліси – 
Ніде буде і сховатись. 

А у лісі срізь вовки, 
І ведміді, і лисиці, 
І ворони, і граки, 
І розбійниці-синиці”. 

Страшно стало... „Ой, пусти! 
Не держи мене за поли! 
Бідний зайчику, прости, - 
Я не буду більш ніколи!” 

Низько, низько я зігнувсь, 
І ще нижче скинув шапку... 
Зайчик весело всміхнувсь 
І подав сіреньку лапку. 
   
  Вірші про зиму  
  "Вже зима в дорозі" (Олександр Богемський) 
Спить під листям їжачок, 
Під камінчиком – жучок, 
Дідусь – під кожухом, 
Зайчик вкрився вухом. 
Вже зима в дорозі 
На скріпучім возі. 

* * *
"Зимонька" ( Л. Забашта) 
Зимонько, голубонько 
В білім кожушку, 
Любимо ми бігати 
По твоїм сніжку. 
Всім рум”яниш личенька 
Ти о цій порі 
І ладнаєшь ковзанки 
В нашому дворі. 

* * *
"Зимова пісенька" (Л.Глібов) 
Зимонько-снігурочко, 
Наша білогрудочко, 
Не верти хвостом, 
А труси тихесенько, 
Рівненько, гладесенько 
Срібненьким сніжком! 
Ми повибігаємо, 
Снігу накачаємо 
Купу за садком, 
Бабу здоровенную, 
. Уночі страшенную, 
Зліпимо гуртом. 
Зробим очі чорнії, 
Рот і ніс червонії – 
Буде, як мара! 
День і ніч стоятиме 
З нашого двора. 
Гляне ясне сонечко 
В весняне віконечко – 
Бабу припече, 
Де й мороз той дінеться, 
Геть від баби кинеться, 
З ляку утече! 

* * *
"Гостює в нас зима" (В.Кленц) 
Летять, летять сніжинки 
На поле, ліс і сад, 
Веселий свій таночок 
Танцює снігопад. 
Надворі – лютий холод, 
Тепла давно нема. 
Заліз в копичку зайчик 
І солодко дріма. 
Мете хвостом лисичка 
Сніжок біля сосни. 
В барлозі спить ведмедик, 
Солодкі бачить сни. 

* * *
"Зима" (В.Бичко) 
Дорога біла стелеться, 
І краю їй нема. 
Сніжок мете. Метелиця. 
Прийшла до нас зима. 
Льодком тоненьким скована, 
Спинилася ріка. 
Повита тихим сном вона, 
Весняних днів чека. 
І ліс дріма. Безлистною 
Верхівкою поник. 
Над ним пісні висвистує 
Лиш вітер-сніговик. 
   
  Різне (потішки, про пташок та тварин...)  
  "Для потішечки" (Катерина Перелісна) 
Попід вікнами Мороз 
Ходить-щулиться, 
То загляне у садок, 
То на вулицю: 
- Де ж це дітоньки малі 
оховалися, 
Та невже ж вони мене 
Ізлякалися? 
Я ж їм шкоди не зроблю 
Анітрішечки, 
Тільки носика вщіпну 
Для потішечки! 

* * *
"Бідний зайчик" (Катерина Перелісна) 
По дорозі зайчик скаче, 
Сніг глибокий, зайчик плаче, 
Змерз він дуже, і тремтить, 
І не знає, що робить. 
Де спочити, де присісти? 
Щось поїсти. 
Треба швидше у лісочок, 
Де стоїть старий пеньочок. 
Сніг лапками розгрібати 
І корінці там шукати. 
Аби кори трохи згризти.... 
Ой, як хоче зайчик їсти! 

* * *
"Танцювали зайчики" (Леонід Куліш-Зіньків) 
Танцювали зайчики у гайку, 
На сніжку біленькому, на сніжку. 
Вибивали лапками гопака, 
Хоч мела хурделиця 
Ще й яка. 
Гарно побігайчики 
Стриб та скік – 
Зустрічали зайчики 
Новий рік. 

* * *
"Вранці біля хати" (Л. Куліш-Зіньків) 
Вранці біля хати 
Малесенькі сліди – 
Зайчатко вухате 
Приходило сюди. 
Стояло біля хати, 
Ступило на поріг – 
Хотіло нам сказати, 
Що випав перший сніг. 

* * *
"Годівнички" (Анатолій Камінчук) 
Я ладнаю годівнички 
Для горобчика й синички, 
Для малого снігурця 
Крихт насиплю і пшонця. 
Прилітайте, друзі милі, 
Не лякайтесь заметілі! 

* * *
"Снігурі в саду" (Олена Плавенчук) 
У саду зимовому – 
Білий дим. 
На гілках ліхтарики – 
Блим та блим. 
Ой, яке ж то 
Видиво чарівне – 
У пташинок 
Пір'ячко вогняне! 
   
  Вірші про віхолу  
  "Реве, свище завірюха" (Т.Шевченко) 
Реве, свище завірюха, 
По лісу завило, 
Як те море, біле поле 
Снігом покотилось. 

* * *
"Віхола" (Петро Король) 
Неспокійна віхола у село приїхала. 
По дорозі посріблила 
Звірам брови, птахам крила. 
В двері стукає і в шибку 
Срібним перснем швидко-швидко:
-Відчиняйте двері, люди, 
Танцювати з вами буду. 

* * *
"Мандрівниця-віхола" (Аркадій Музичук) 
- Мандрівнице-віхоло, 
Ти ішла чи їхала? 
и з вітром летіла? 
То, може б, спочила – 
На ліжечку, на перині 
У затишку, у хатині, 
Тут є ласка матусина, 
Тут є казка бабусина. – 
Та сказала нам віхола 
Крижаним своїм голосом: 
- Не для цього я їхала 
Із півничного полюса. 
В ополонці я миюся, 
На морозі я гріюся, 
Щоб гуляти по волю, 
Щоб хурделить уволю. 
   
  Вірші про Святого Миколая  
  "Святий Миколай" (С.Майданська) 
Він ходить від хати до хати, 
Питається мами і тата: 
Чи є у вас чемна дитина, 
Дівчатко мале чи хлопчина? 
Для кожного має в торбинці 
Найкращі у світі гостинці. 
А хто без кінця бешкетує, 
Тим чортик лиш різки дарує. 

* * *
"Миколай" (М.Пономаренко) 
Через поле, через гай 
Йде до діток Миколай. 
У білесенькій торбинці 
Він для всіх несе гостинці. 

* * *
"Лист до неба" (Н.Наркевич) 
Гей, пошлемо листочок до раю: 
„Не забудь нас, Святий Миколаю! 
Не забудьте про нас, янголятка! – 
Вас прохають і хлопці й дівчатка. 
Завжди ми були чемні та милі, 
До садочка охоче ходили, 
Шанували матусю і тата, 
Любили сестричку і брата. 

Ми складаєм долоні маленькі 
У молітві до Божої Неньки, 
Тож гостей ми чекаємо з неба – 
А Антипка нам зовсім не треба!” 
Гей, напишем листочка до раю: 
„Ми чекаєм, Святий Миколаю! 
Ми чекаємо вас, янголятка!” 
А підпишемо: Хлопці й дівчатка. 

* * *
"Лист до Святого Миколая" (Г.Черінь) 
Святий Миколаю! 
Я тебе чекаю! 
Може, знати б ти хотів, 
Що собі бажаю 
На Різдво в дарунок? 
Навантажуй клунок. 
Перш за все хотіла б лялю, 
Найпишнішу в світі кралю. 
Потім зайчика м”якого – 
Сам вже вибери якого. 
Ще хотіла б я коня, 
Ще також хотіла б качку, 
Гуску, котика й собачку, 
Та не справжніх, тільки цяцьку, 
Щоб не їли забагацько. 
Принеси цікаву книжку 
Про кота, або про мишку, 
Про таких, як я, дівчаток, 
І з малюнком на початок. 
Ще б хотіла черевички 
Гарну блузку, дві спіднички, 
На голівку – синю стрічку, 
А найбільш – малу сестричку. 
Щоб її я доглядала, 
По годинах годувала 
І у возику возила, 
І ходить маленьку вчила.... 

Любий Отче Миколаю! 
Я, звичайно, добре знаю, 
Що цей список – аж задовгий, 
Але ж Ти – незмірно добрий.... 
Принеси мені гостинців, 
Скільки вміститься в торбинці: 
Ані мало, ні багато – 
Так, як скажуть мама й тато. 

* * *
"У ніч святого Миколая" (І.Савицька) 
Темна нічка за шибками. 
Сон на крилах вже летить. 
Небеса блистять зірками, 
Та Івасик ще не спить. 

У голівці сонні мрії... 
.... Хмари, небо, зорі, рай.... 
Білі ангели-лелеї, 
А між ними Миколай... 

На санчатах щедрі дари – 
Вже готове все як слід. 
Ангели стають у пари 
І злітають вниз, на світ... 

Миколай, дідусь старенький, 
Ставить дари на столі, 
А Івась питає неньки: 
„Ненечко, чи це мені?” 
Темна нічка за шибками 
Заглядає до вікон. 
Спить Івасик біля мами, 
Усміхаючись крізь сон... 


Джерело: http://www.zabor.zp.ua/

Категорія: Сценарії свят | Додав: vigulko (07.12.2009)
Переглядів: 18511 | Рейтинг: 3.4/9
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright MyCorp © 2024


Счетчик PR-CY.Rank Рейтинг@Mail.ru Яндекс.Метрика Каталог MyList.com.ua Настоящий ПР petschool.at.ua Цена petschool.at.ua petschool.at.ua Alexa/PR Траст petschool.at.ua