Мова вчителя побудована так само, як і будь-яка інша мова. Разом з тим вона має специфічні ознаки. Передусім мова вчителя є спрямованою, зверненою. Мова вчителя нерідко набуває характеру «внутрішнього діалогу», коли він ставить запитання і сам відповідає на них. Окрім того, вчитель у процесі спілкування повинен уважно стежити за реакцією учнів класу і, в разі необхідності, коректувати її.

   Мова вчителя має бути емоційною, дієвою не тільки завдяки її змісту, а й певною мірою драматизації, виразності, чіткої дикції. Вчитель має турбуватися про те, щоб його мова була досконалою і служила йому надійним «знаряддям» у його роботі. Тому мова вчителя повинна відповідати певним якостям.

До першої групи педагогічних якостей мови належать такі, як її бездоганність з точки зору лексики, фонетики стилю, вимови наголосів у словах, правильної побудови фраз, відсутності так званих провінціалізмів, архаїзмів, вульгаризмів, слів-паразитів, які засмічують мову.

До другої групи педагогічних якостей мови належать такі її особливості, які сприяють потрібному впливу на слухачів, а саме: змістовність мови, її зрозумілість, простота, доступність викладу навчального матеріалу. Тут велику роль відіграє послідовність і логічність розкриття наукових постулатів, законів, закономірностей, принципів, наукових підходів. Треба запобігати тому, щоб простота мови вчителя не скотилася до її примітивності. Великого значення для чіткого викладу навчального матеріалу мають істинно глибокі знання предмета. Мова вчителя має бути помірно гучною: тиха мова присипляє учнів, гучна — втомлює їх; слід дотримуватися міри емоційності мови і смислових наголосів .