Вступ до університету очима випускниці
Закінчується безтурботне дитинство. Випускний рік у школі – сповнений великих турбот, хвилювань і виснажливої праці. Усі твої думки обертаються довкола вступу у вищий навчальний заклад. Майже усі мої однокласники мріють про вищу освіту. Я вирішила обрати одну з гуманітарних спеціальностей і вступати до Львівського національного університету імені Івана Франка.
У Правилах прийому збережено право подавати документи у кілька ВНЗ і на кілька спеціальностей. Можливо, я скористаюся цим правом, але в межах, як кажуть, розумного. Ставити сумнівні рекорди (був торік рекордсмен, який розіслав документи за 60-ма адресами) я не збираюся...
Але певний простір для маневру мусить бути... Усім нам, абітурієнтам, доведеться пройти через незалежне тестування. Більшість вчителів, випускників школи переконані у тому, ЗНО збільшує шанси молодих людей вступити у вищий навчальний заклад без хабарів і так званого телефонного права. Це особливо важливо для дітей із малозабезпечених сімей. Запам’яталася фраза з однієї з публікацій про ЗНО: "Незалежне тестування залежить тільки від твоїх знань...".
Можна почути і деякі нарікання на незалежне тестування. Не завжди зразки тестових завдань збігаються зі шкільною програмою. Це кажуть, зокрема про англійську мову. А я на власному досвіді побачила це, готуючись до тестування з історії України. На деякі питання не знайшла відповідей у підручнику...
Отже, зареєструвалася я на ЗНО з трьох предметів. Українська мова і література, історія України і англійська мова. Доводиться "гризти граніт науки" з ранку до ночі. Наведу для прикладу свій розпорядок дня. Заняття у школі починаються о 9-й годині і закінчуються о 15-й. Одразу йду на додаткові заняття до репетитора. Це десь півтори години. Вдома годину відпочиваю і сідаю за виконання домашніх завдань. Це 3-4 години. Після цього ще 3 години на самостійне навчання з предметів майбутнього тестування. Можна було б "махнути рукою" на предмети, які не потрібні для тестування. Але вчителі "налякали” нас тим, що при вступі будуть враховувати середній бал атестата... Лягаю спати не раніше 12-ї ночі і не пізніше, ніж о пів на другу... Часом буваю така змучена, що хочеться лягти – і ні про що не думати... На телевізор взагалі часу не вистачає. Добре, що вдома мене звільнили від хатніх обов’язків. Лише у суботу легке прибирання, а, окрім того, щоденне вигулювання собаки і догляд за моєю улюбленою папужкою. Навантаження велике, але молодий організм мусить все витримати...
Мабуть, усіх батьків випускників цікавить питання: "А скільки коштує заняття з репетитором?". Цього року, судячи з розмов з моїми однокласниками і знайомими, вчителі за одне заняття беруть 10 доларів, а викладачі університетів – 15-20 євро. Таких занять на рік потрібно щонайменше 50-70 з кожного предмета.
Є ще один варіант – підготовчі курси. Тепер вони не дають жодних пільг, як колись. Це дешевше. Що краще і ефективніше? Такого дослідження, напевно, ніхто не проводив. Але наведу один лише приклад.
Моя подруга відвідувала курси і набрала 180 балів з одного із предметів, а інша знайома займалася приватно і набрала на тестуванні лише 156 балів. Думайте самі, вирішуйте самі...
Коли вже написала цей матеріал, почула з телебачення, що новий Президент Віктор Янукович передбачає у своїй програмі скасування обов’язкового незалежного тестування. Це внесло якесь сум’яття у мої думки... Думаю, що принаймні цього року скасувати незалежне тестування не встигнуть...
Коментар
Лариса СЕРЕДЯК, директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти
Я думаю, що вороття до старого вже не буде. Незалежне тестування вже міцно увійшло у свідомість нашого суспільства і у практику справедливого і прозорого оцінювання знань та вступу у ВНЗ. Зрештою, на цю справу вже витрачені чималі державні кошти. Станом на 1 березня на незалежне тестування в Україні зареєструвалося понад 250 тисяч випускників середніх навчальних закладів.
Автор: Олена Шиян, учениця 11-го класу Львівської середньої школи № 65.
По матеріалам: Високий Замок
Дата публікації: 03.03.2010
|
