Я чую, дзвін гуде. Гуде

Далеко ген полями

І кличе всіх, хто тут живе:

«Христос Воскрес! Він з нами!»

 «Чи є щось на світі гарніше за Великодній світанок?! З діда-прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрінете його. Дзвони над селом не дзвонять, а виспівують на весь світ велику радість: Христос Воскрес! З уст в уста передається щаслива вість: Христос Воскрес - Воіс­тину Воскрес! І чує земля цю християнську радість та і тішиться у весня­ному розвої разом з людьми» (Я. Гоян).

Минають роки, десятиліття і століття, виникають і зникають царства і держави, але кожного року, коли наступає день Пасхи, увесь християнсь­кий світ затамувавши подих, із завмиранням серця очікує переможно-торжествуючого: Христос Воскрес!

Переважно на квітень припадає найголовніше християнське свято Пасха або Великдень. Це величне свято світлого воскресіння Христа, який смертю своєю приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував світ своїми стражданнями.

Коли виникло і що означає слово Великдень? Це свято дуже-дуже да­внє. Колись воно відзначалося в один і той же день, 14 дня місяця писана, в день приготування євреями пасхального агнця, коли, за запевненням єван­геліста Іоанна, і сталася смерть Ісуса Христа. В Святому Писанні Христос називається агнцем божим, пасхою. Саме слово «пасха» грецького похо­дження і в перекладі означає «страждати».

За тиждень до Пасхи люди святкують Вербну неділю. Це пам'ятна да­та урочистого в'їзду Ісуса Христа до Єрусалима. Десятки тисяч людей ви­йшли йому назустріч: бідні стелили свій одяг на дорозі, інші ламали паль­мові віти й кидали перед Ісусом, а діти співали. Урочистий в'їзд Христа в Єрусалим, вигнання ним крамарів із храму, його пророкування та зростаю­чий вплив на людей викликали великий гнів первосвящеників та фарисеїв. Зрозумівши, що духом Христос сильніший, вони в домі Каяфи і вирішили хитрістю взяти Христа і вбити його.

Розпочинався тиждень перед Пасхою великим святом єврейського на­роду. Ще у вівторок Христос відкрив учням, що через два дні його розі­пнуть, а в четвер виявив бажання востаннє на землі відзначити Пасху разом з ними (Тайна вечеря). Приготувавши все необхідне (за традицією старого Завіту, це було почесне жертовне ягня й опрісноки), учні зібрались у вказа­ному Христом місці Благословивши за вечерею хліб і вино, Христос зали­шив заповіт творити так і на його спомин (так виникло таїнство Причастя або Євхаристії). Тут Ісус передбачає зраду Іуди, відречення Петра і свою мученицьку смерть.

Після вечері Христос, щоб зміцнитися душею, молився у Гетсиманському саду. Тут його і схопили вартові, приведені учнем Юдою, що продав учителя за 30 срібних монет і вказав на нього ворогам поцілунком. Римсь­кий прокуратор Юдеї Понтій Пілат, під тиском підбуреного первосвяще­никами народу, затверджує рішення про розп'яття Христа.

У п'ятницю Ісус у терновому вінку поніс свій хрест на Голгофу, де й був розіп'ятий поруч із розбійниками.

- Люди мої, люди!

Що ж я вам вчинив?

Або чим же я вас коли образив?

Я сліпцям лиш вашим очі відкривав,

Багатьох прокажених ваших очищав

Та й недужих з лож болісних зводив,

Та  нічим я досі вам не догодив.

- Люди мої, люди! Що ж я вам зробив?

Та й яку відплату я від вас дістав?

Жовч гірку - за манну, а за воду - квас,

Я вчив любити, а ви мене за те

На хресті розп'яли серед страшних мук,

Кров мою пролили з серця, ніг і рук.

Після довгих знущань до розп'яття та страждань на хресті Спаситель помер і був похований у новому склепі. Вхід до склепу завалили каменем і приставили варту.

Із суботи на неділю стався великий землетрус, і ангел Божий зійшов із неба й відкрив камінь від входу до гробниці Ісуса. Вигляд ангела був, мов блискавиця. Сторожа від страху перед ним заклякла, як мертва. Спаситель воскрес третього дня по смерті Своїй.

Коли прийшли до гробу жінки-мироносиці, щоб намастити пахощами тіло Ісуса, то в гробниці Господа не було. Жінки дуже збентежилися. І з'явилися перед ними двоє чоловіків в осяйно-білих одежах і промовили: «Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Нема його тут, бо воскрес!»

Задзвонив воскресний дзвін

І розкрились квіти –

Йде народ з усіх сторін –

Як же не радіти!

Чудо сталося - Христос Воскрес і добро восторжествувало.

Христос Воскрес! Із цією радісною звісткою ми поспішаємо до тих, хто близький і любий нам, щоб з ними розділити цю радість у християнсь­кій любові.

Воскресіння Христове святкується у Світлу неділю Пасхи. Для хрис­тиян - це найбільше урочисте свято, яке дає надію, що через віру у воскреслого Ісуса Христа і ми воскреснемо й отримаємо вічне життя.

В Україні до Пасхи готуються заздалегідь: пишуть писанки і фарбу­ють крашанки, випікають паски, готують святковий обід. У Великодню

неділю господиня накриває багатий стіл, за який сідає снідати вся родина. Люди вітають один одного словами «Христос Воскрес!». Першим їдять освячене яйце. У цьому обряді паска виступає як символ сонця, а яйце - як символ Христового воскресіння, відновлення життя. Одне з центральних місць у Великодній обрядовості займає зафарбоване яйце (крашанка) і розписане (писанка). Рідні, близькі, сусіди на Великдень обмінюються писанками і крашанками, дарують їх. Після обіду люди збираються на май­дані біля церкви, кружляють у хороводах, співають веснянки, гаївки, забав­ляються у різні ігри. Ходіння по колу знаменує рух сонця, а самі ігри і рухи мають сприяти швидкому пробудженню і розквіту природи.

На дзвіниці дзвонять дзвони,

Великодні голосні –

Всюди втіха, всюди гомін,

Всюди радісні пісні.

Ми зібрались нині зранку                                   

На гаївку, на гулянку,

В дружнім колі легко ходим

І гаївку хороводим.

Й відтоді отак щороку

В Воскресіння Світлий День

Гомонять земля і небо

Звуком дзвонів і пісень.

Величні великодні дзвони в церквах голосять всьому світові про те, що до нас прийшло Воскресіння Ісуса Христа - найбільше з християнських свят, яке символізує собою перемогу над силами темряви, зла, торжество прощен­ня і примирення. Удармо ж і ми у наш воскресний дзвін. Хай голос його розбудить усі байдужі серця і перетворить їх у храм великої любові, щоб створив із нас один великий і сильний народ - одну українську родину.