Якщо вашій дитині складно з кимось потоваришувати, вам доведеться подолати дуже тонку межу між підтримкою вашої дитини й зайвим контролем над нею. Звичайно, вам хочеться бути потрібними й корисними, але ви також повинні озброїти її певними навичками, щоб ваш малюк зміг самостійно подружитися з дітьми. Далі описані поради, за допомогою яких ви зможете допомогти вашій дитині побудувати дружні стосунки й розвинути соціальні навички, які нададуть їй неоціненну послугу в майбутньому!

Рольові ігри. Запропонуйте дитині розіграти сценку, в якій ви зіграєте роль малюка з дитячого садка, а вона потренується розмовляти з ним. Дитина повинна підійти до вас і запитати: «Вибач, можна мені пограти з тобою?». Потім, запропонуйте їй піти далі, запитавши у того малюка: «А що мені потрібно робити в цій грі?». Найчастіше на перше запитання діти автоматично відповідають «так» і не дають подальших рекомендацій, як же грати з ними. Тому друге запитання є ключовим і буде гарантувати, що ваша дитина не залишиться без уваги й не позбудеться спілкування.

Називайте її одногрупників по дитячому садку друзями. Маленькі діти ставляться до слів дуже серйозно. Замість того, щоб сказати «з якою дитиною ти сидиш поруч?», запитайте «з яким другом ти сидиш поруч?». Спочатку це може здатися незвичним і незручним, але з часом ваша дитина зробить для себе з цього слова цінний висновок, що всі діти в її групі дитячого садка є для неї потенційними друзями.

Придумайте заходи поза перебуванням в дитячому садку. Для деяких дітей навіть зовсім невелика структурована обстановка буде ідеальним середовищем для процвітання дружби. Якщо ваша дитина подає надії початківця-художника, запишіть її на заняття з гончарного мистецтва та живопису. Якщо ж виявляє особливий інтерес до спорту, запишіть її в якусь дитячу команду. Запитайте в інших батьків з дитячого садочка, чи не хотіли б їхні діти теж взяти в цьому участь.

Організуйте дитячі зустрічі у вас вдома. Коли в групі дитячого садка 20 і більше дітей, це може тиснути на малюка. Деякі діти схильні усамітнюватися, віддаляючись від великої кількості однолітків, але при цьому чудово грають один-на-один з ними. Запитайте дитину, хто з її одногрупників міг би стати її другом, з ким їй хотілося б по-справжньому подружитися, і організуйте зустріч з ними. Після того, як діти набудуть досвіду спілкування один з одним у більш камерній обстановці, їх дружбу буде легше перенести в галасливі умови дитячого садка.

Ознайомтеся з іменами одногрупників вашої дитини. Попросіть у вихователя дитячого садка список дітей групи та влаштуйте вдома вікторину з відгадування їх імен, в процесі гри постарайтеся, щоб ваша дитина запам'ятала якомога більше імен своїх одногрупників. Коли малюк знатиме імена інших дітей, йому набагато легше буде починати з ними розмову. Якщо ваша дитина розповідає вам про якогось знайомого в садочку, переконайтеся, що він називає свого нового друга по імені.

Соціалізуйтеся за межами садочка. Соціалізація дитини повинна відбуватися не тільки в стінах дитячого садка, де діти можуть відчувати певний ступінь тиску. Чим більше ваша сім'я соціалізується разом з малюками, тим комфортніше вашій дитині буде взаємодіяти з чужими людьми. Запросіть до себе сусідів. Підіть у парк. Підтримайте випадкову розмову в громадському місці. Діти наслідують тих, хто їх оточує, і вас, звичайно ж, в першу чергу!

Поспілкуйтеся з вихователем вашої дитини. Знайдіть час, щоб особисто зустрітися з вихователем і обговорити з ним всі ваші проблеми. На початку навчального року вони тільки починають впізнавати своїх маленьких учнів. М'яка й делікатна згадка про якусь проблему допоможе вихователю зробити додаткові зусилля, щоб простимулювати дружбу, об'єднуючи приятелів разом за якоюсь творчою роботою або організовуючи групові ігри в перерві між заняттями.

Підтримуйте дитину й будьте терплячі. Нехай ваша дитина знає, що ви завжди готові їй допомогти, але не примушуйте її до розмов і не перебільшуйте проблему через тимчасову відсутність друзів. Ненав'язливо й ніби випадково спостерігайте за тим, як розвиватимуться її стосунки. Зародження дружби може зайняти деякий час, але, хочеться вірити, що вона буде тривати все життя!