Перше квітня – брехня всесвітня!

 Напевне, цього дня ви почуєте, що у вас вся спина біла від крейди, або що на сусідньому подвір'ї приземлилась «тарілка» з космічними прибульцями. Можливо, повернувшись зі школи додому, в поштовій скриньці ви знайдете повідомлення з проханням прийти на пошту, щоб отримати посилку з Африки. Може трапитись і так, що ваш телефон упродовж дня дзеленчатиме, а вас турбуватимуть запитаннями на кшталт це лазня, планетарій, міністерство закордонних справ?..

Словом, яких тільки веселих, дотепних (щоправда, інколи і не дуже) розіграшів не трапляється цього дня між друзями! А ображатись не годиться — перше квітня. Адже всім відома приказка: «Перше квітня — брехня всесвітня». То що ж це за день такий, коли можна кепкувати над друзями і знайомими, давати їм безглузді доручення, обманювати як тільки можна ще й потішатися над легковірними?

Виявляється, почали святкувати перше квітня з 1564 року у Франції. Справа в тому, що саме цього року французький король Карл XI, відомий нам із романів Олександра Дюма, видав указ: вважати початком року перше січня. Здавалося б, що в цьому незвичайного? Але ж до цього Новий рік французи зустрічали першого квітня. Як це завжди буває, знайшлись люди, які не сприйняли дане нововведення. От і уявіть собі: вся Франція почала зустрічати Новий рік першого січня, як і звелів король, а дехто — першого квітня, як було до королівського указу.

Французи — веселий, життєрадісний народ. Над тими, хто не виконував наказу Карла XI, почали сміятися, кепкувати. Посилали їм в цей день безглузді подарунки, приходили до них в гості, щоб привітати з Новим роком. Так з часом і повелося, причому вже не тільки у Франції день першого квітня став особливою датою, коли можна дозволити собі будь-який жарт. ■ Краще, звичайно, насправді веселий, дотепний, що підніме настрій і ще довго згадуватиметься з доброю усмішкою.

З історії відомо, що дуже полюбляв веселитися цього дня російський цар Петро Перший, влаштовуючи веселі свята з розіграшами та жартами. Саме за його  часів і в Україні перше квітня стало особливим днем. Їхав, скажімо, дядько на возі, на якому лежав лише оберемок сіна. Зупинив  коня біля шинку. Пішов перехилив чарочку. Виходить, сідає на воза — а кінь не може зрушити з місця! Що таке? Що сталося з худобою? Здогадався дядько сіно на возі розворушути, а під нього, виявляється, невідомі першоквітневі жартуни поклали гору важких каменюк! Самі, мабуть, добряче потомилися, влаштовуючи цю витівку, але зате й потішалися потім, спостерігаючи з безпечної схованки за дядьком.

Не лише у наших краях відзначають цей чудовий день жартами та сміхом. Почуття гумору притаманне багатьом людям на землі, і 1-го квітня вони дають йому виявитися як слід.

В Англії цього дня членам сім'ї зашивають рукави светрів, на сніданок подають висмоктані, порожні яйця. Наївним простакам дають неймовірні доручення: принести кварту голубиного молока, прямий гачок або смугасту фарбу.    

У Франції першоквітневе свято у великій пошані. Цього дня французи дарують один одному маленькі жартівливі подарунки, а ще намагаються непомітно причепити до чийогось одягу маленьку паперову рибку. А пустуни-школярі таку рибку прив'язують учителеві або навіть поліцейському. Звичай цей має давню традицію: раніше, жартуючи, цього дня відправляли співробітника половити рибу, хоча риболовля саме в цей період була заборонена. «Проковтнути першоквітневу рибку» — означає дати себе надурити. Але французи вважають, що такі маленькі подарунки і жартівливі розіграші тільки зміцнюють дружбу.

У Німеччині 1 квітня вважається нещасливим днем. Кажуть, що в  цей день народився Іуда, який віддав Христа на розп'яття. Але німці з притаманним їм педантизмом цього дня теж беруться до розіграшів. За чим тільки не відправляють легковірних простаків на другий кінець міста! І за комариним жиром, і за ослячим язиком, і за їжаковими голками... «Дурня треба ганяти, за три милі посилати!» — вважають німці. 

В Австралії цей день починається зі сміху. В буквальному розумінні! Рано-вранці по радіо крутять плівку із записом крику птаха кукумара, який нагадує нестримний людський сміх.

Усі і всюди намагаються обдурити багатьох людей якоюсь неймовірною новиною. У розіграші беруть участь навіть газети.

1698 року, наприклад, одна англійська газета повідомила, що 1 квітня в річці Темзі купатимуть левів. Народу зібралося безліч! Через два з лишком століття газета повторила жарт, — і знову зібралася юрба.

У 1835 році в Америці газети повідомляли про спорудження телескопа, який даватиме змогу побачити на Місяці дивовижних тварин і людей, схожих на крилатих мавп. Бажаючих глянути у телескоп зібралося дуже багато.

У багатьох країнах світу цього дня не змовкає сміх. А у нас в народі кажуть: «Де сміються люди — там біди не буде».